Реабилитационный центр Благодать

Результат

Мене звуть В’ячеслав, народився і виріс у м Умань. Так вийшло що в ранньому юнацтві в моїй компанії стало нормою днем покурювати травичку, а ввечері на дискотеку випивати … Пізніше таблетки, а ще пізніше внутрішньовенно опіум. Подробиці упущю, тому що все це як страшний сон, і як кажуть “ворогові не побажаєш”. Страшна біда. Разом зі мною страждала вся сім’я. До 22 років був уже “кінченим” наркоманом. Судимість, проблеми з правоохоронними органами, безліч боргів, втрачене здоров’я, втрачені відносини з усіма кого знав, і нещасні батьки … Все зайшло в глухий кут, внутрішньо вже втомився, але нічого не міг вдіяти, кожен день одне і теж – в пошуках дози , злодійство, шахрайство і т. д … Але слава Богу, мені запропонували поїхати в реабілітаційний центр, не дивлячись на велику дозу і страх “кумарiв”, якось я поїхав. У центрі спочатку було нелегко, але спілкування і підтримка служителів центру дуже допомогли. До того ж в центрі я почав читати Біблію навчився молитися. Я пережив подібно нове народження, прийшло світло в розум, захотілося жити і з’явилися цілі. З того часу минуло вже трохи більше 10 років. Я живу повноцінним життям без наркотиків, сигарет і алкоголю. У мене вже є сім’я, з дружиною виховуємо двох дітей. Навчився працювати своїми руками і заробляти гроші. Тісно дружу з хлопцями які як і я раніше були в проблемі, ми разом намагаємося допомагати іншим. Я з усією відповідальністю заявляю, що життя без залежності, це реально! Спасибі, всім хто служить в центрі!

 

Звуть мене Юрій мені 36 років родом з Малої Виски народився і виріс в повноцінній сім’ї з дитинства ріс і був не простою дитиною. Батьки бажали мені кращого, намагалися виховати і виростити хорошу людину. Але в ранньому віці перепробував весь легкий наркотик, навіть армія не змінила мене після закінчення терміну служби як ніби запустив процес самознищення в 33-роки я хотів просто померти. З великим багажем всіх хвороб які можуть бути у наркомана з 12-ти річним стажем я прийшов з проханням про допомогу до служителів центру “” Благодать “”. Завдяки наданій допомозі мені хлопцями які взяли мене таким як я є, вони навчили мене дивитися на життя по іншому, показали що можна жити по іншому, і навчили працювати і заробляти своїми руками на життя. Слава Господу за нове життя і спасибі велике служителям центру за їх роботу !!!! Хочу звернутися до тих хто потрапив тяжку життєву ситуацію, маючи залежності від алкоголю або наркотиків – вихід є!!!

Меня зовут Евгений, мне тридцать лет, родился в городе Днепродзержинск.  Рос в в обычной семье, еще в школьные годы занимался спортом.  Все было хорошо, пока я не попробовал наркотики.  Когда мне было 14-15 лет, начал пить, курить коноплю, я думал, что это не повредит мне.  Семья ничего не знала.  Я начал использовать первинтин, утешал себя, что я смогу контролировать себя, и я могу бросить, когда захочу, но, случилось по-другому. Я начал воровать, первое осуждение было условным, на этом я не останавливался, нужны были деньги на дозу, и я снова решил украсть.  Меня посадили в тюрьму на два с половиной года.  После выхода была надежда, что все будет лучше, но я попробовал ширку и не мог остановиться, употреблял и алкоголь.

 Однажды я встретил своего друга Сергея, он предложил поехать в реабилитационный центр, где я принял Иисуса Христа как своего Спасителя и Господа.

 Теперь я полон сил и желания жить и прославлять нашего Господа и Спасителя Иисуса Христа

Мене звуть Костя, в ранньому віці зіткнувся з проблемою наркотику, все своє свідоме життя щодня лягав з думкою що раз і назавжди кину наркотики, але залежність була набагато сильнішою! Після трьох спроб самогубства і чотирьох психіатричних лікарень слава Богу в лікарню прийшли віруючі люди і розповіли про Ісуса і сказали що є інше життя. Я прийняв ті слова і з того часу і до сьогодні ні на грам не шкодую! Пройшов реабілітацію в м Мала Виска в реабілітаційному центрі “Благодать”, отримав повну свободу від наркотиків, куріння, алкоголю та матів, але найголовніше, що саме там познайомився з Богам, відкрив для себе що Христос живий, всіх любить і прощає! Вдячний всім служителям центру які були на той момент поруч! хотілося б щоб кожна людина відкрив в собі ці двері, адже справжнє щастя – коли Бога дякуєш частіше, ніж просиш!

Мене звуть Сергій, я з Севастополя, стаж вживання важких наркотиків 13 років (опіум, гвинт). В моєму житті було все, від злетів до падінь, тюрем і останній раз навіть морг, але по великій  МИЛОСТІ І ЛЮБОВІ ГОСПОДА я живий, так Він дарував нове життя, друзів і відновив відносини з рідними.  Бог привів мене в центр в Малій Виска, де я пройшов реабілітацію. Вже 4 роки в Церкві і не вживаю наркотики.  Я вірю, що у Бога на моє життя великі плани щоб прославити Його ім’я, ім’я Ісуса !!!!  Ісус сказав  ” пізнаєте істину і істина звільнить вас” (Ів 8:32).  Я звертаюся зараз до тих хто в проблемі – вихід є 100%!  Приймайте рішення – їдьте на реабілітацію!  СВОБОДА ТІЛЬКИ В ХРИСТІ !!!

Мене звуть Климент.  Хочу розповісти про Божу милість, любов і благодать. Я з міста Запоріжжя, ріс в нормальній сім’ї, але з дитинства подружився з сигаретами, алкоголем, коноплею і наркотиками. Скоро все прийшло в розруху, дім, сім’я, робота, всюди тупик … Спроби кодувань, бабусь-шептух, наркології – не допомагали.  До 35 років, кінчений алкоголік, дармоїд, наркоман.  Нажив купу болячок, гепатит “С” і багато іншого.  Зізнаюся було бажання самогубства.  Але слава Богу в 2015 році через візитку служіння про допомогу алко-нарко залежним приїхав в Малу Виску в ребцентров Багодать.  Там тоді тільки почалося будівництво будівлі центру.  Дяка Богу, за служителів яких він мені послав, я знайшов свободу від залежності, навчився працювати своїми руками.  Господь зцілив від гепатиту “С” та інших хвороб.  На сьогоднішній день я живу в свободі від того прокляття в якому існував.  “ВИХІД Є – ЦЕ ІСУС ХРИСТОС”.

Мене звати Андрій. Я народився в місті Дніпрі, ріс я в звичайній родині. Батько працював на заводі робітником, мама-учителем в школі. Ми з моїм старшим братом виховувалися в хорошій сім’ї, батьки віддавали нам свою любов. У мене були друзі старші за мене, і мені хотілося теж бути дорослим і самостійним як вони, і вже дуже скоро я сів у в’язницю і отримав термін. Перебуваючи у в’язниці перший раз спробував наркотики. І мені це дуже сподобалося, тоді я думав що зможу контролювати і вживати їх. І сам не помітив як мене це затягнуло, що став залежний від наркотику.
Але сьогодні, слава Богу, це все в минулому. Одного разу через знайомого я дізнався і поїхав в реабілітаціоннвй центр Благодать в Кіровоградській області м.Мала Виска. Там я зустрівся з Богом і повністю звільнився від наркотиків, сигарет і т.д. Також я придбав нову сім’ю в Ісусі Христі. Коли минув рік ребілітації, я прийняв рішення присвятити своє життя служити Богові і людям таким як колись був я. Дякую тим хто в мене вірили і допомогли!

Мене звуть Едік, поділюся тим що сталося в моєму житті.
У ранні юнацькі роки вплив вулиці і бажання все спробувати привели мене спочатку до в’язниці, а потім до вживання наркотиків.  Все те добре і хороше, що вклали в мене батьки я розміняв на безладний спосіб життя, ігроманію, алкоголь і наркоту.  Дихання смерті все частіше і частіше ставало настільки реальним, що всі спроби кинути цим займатися ставали безглуздою витівкою.  Я зрозумів що скоро кінець.  І саме в цей період один з моїх знайомих по нещастю пропав на деякий час, а потім з’явився, але вже зовсім іншою людиною.  Він мені розповів про Християнському реабелітаціонном центрі, в який я згодом і поїхав.  Там я отримав повну свободу від усіх шкідливих і смертельно небезпечних звичок.  У моєму житті сталася дивна зміна, на яку я вже і не розраховував !!!  Одного разу мені зустрілася знайома, з якою колись наркоманив. Вона дуже здивувалася, побачивши мене, при цьому сказавши: “Едік, ми тебе давно поховали …” А я відповів: “це так і є, я помер для минулого життя!”
  Завдяки вірі Богу у мене зараз зовсім інше, чудове життя.  Вже більше дванадцяти років мені не потрібно лягати спати з думкою де взяти гроші на чергову дозу.
 Дорогі друзі, хто хоче того ж – просіть і дасться вам;  шукайте і знайдете;  стукайте і відчинять вам.
 Вихід – є, він в Ісусі Христі!

Мене звуть В’ячеслав, я з м М Виска, Кіровоградської обл.  Жив колись як і всі нічого незвичайного, в підлітковому віці почав вживати алкоголь, це вважав нормою, потім легкі наркотики які перейшли непомітно в важкі, думав знайшов нарешті щастя життя, але це привело мене і мою сім’ю до смерті. Батько мій помер рано, а мама намагалася мене всіляко витягнути з нарко ями, вона боролася за мене з дуже страшним ворогом “наркотиком” після її смерті я залишився один, і “існував” або жив, якщо це можна назвати життя. Кілька разів сам мало не помер, але Слава Богу, я познайомився з Ісусом на реаб-центрі, і тільки Він мені дійсно допоміг.  Він дарував мені свободу від залежності і благословив сім’єю.  Зараз у мене є дружина, є майбутнє, і найголовніше порятунок, я вдячний Йому ……
 Дякую що читаєш, нехай благословить тебе Господь Ісус.

Супруги Шишацкие.
Меня зовут Алексей, мне 32 года, я с города Днепр. Расскажу свою историю. Воспитывался в порядочной семье военнослужащих. В детстве любил заниматься спортом. После школы поступил в техникум, там и начал употреблять наркотики. Все было сначала хорошо – беззаботная молодость, новые друзья. но
впоследствии я впервые пережил “ломку” от наркотика, а дальше – наркологии, приводы в полиции, я скатывался все ниже и ниже. Начал выносить все из дома. Мама взялась спасать меня, однако ни больницы, ни другие методы не помогали. Однажды она мне поставила условие – либо реабилитационный центр, или иди и умирай, только не дома, а на улице. Я стоял перед выбором, и я выбрал реабилитацию. Ко мне приехали супруги – служители церкви, в прошлом – зависимые от наркотика, они рассказали мне о Христе, о том, что Он сделал для них. Мне так сильно захотелось того же, почувствовать их радость жизни… Вот прошло двенадцать лет, и я ни о чем не жалею, что сделал выбор. Бог благословил меня прекрасной семьей – у меня жена и дочь. Сейчас я проповедую Иисуса Христа в Луцке, помогаю зависимым от наркотика и алкоголя найти путь спасения.

Меня зовут Оля, мне 33, я из города Харьков.
Мое свидетельство противоречит бытующему мнению, что бывших наркоманов не бывает. Я в прошлом наркоманка получила свободу от зависимости. Немного о себе. Родилась в благополучной семье, вроде бы все хорошо, но чего-то не хватало. Начала искать разнообразия в легких наркотиках, сначала все было красиво и легко. Рано вышла замуж, нас с мужем начало затягивать все сильнее и сильнее, кайфа не хватало, денег нет, и семья разрушилась. Кошмар продолжался восемь лет – наркологии, развод, слезы матери, безнадежность, моя внешность менялась до неузнаваемости, а зависимость возвращала опять к наркотику. Надежды на свои силы и способности привели меня к полному краху – открылась язва, начали отниматься ноги и руки. Мама также устала бороться за меня … Но выход есть! Бог постоянно говорит каждому человеку, есть спасение от грехов. Мы стараемся не слушать этот голос, и Бог продолжает настойчиво звать нас к спасению. В мое сердце Бог стучал в течение нескольких лет. Он послал своих служителей, которые рассказали, что Иисус умер вместо меня … Через год реабилитации я полностью восстановила свое здоровье и решила остаться в церкви служить в реабилитации, помогать таким, какой я была. Прошло десять лет, как мои родные и друзья поставили на мне крест. И вот жива и здорова, каждый день радуюсь новой жизни, помогаю мужу в его служении, у нас маленькое чудо – дочь Адель. Просто удивляюсь, как я могла жить без Христа. Счастливая и полноценная жизнь – только в Господе Иисусе Христе.
Если вы сейчас в проблеме и пытаетесь найти выход, я вам свидетельствую, что надо ехать в реабилитационный центр, там я нашла свое спасение, найдете и вы!

Мене  звати Болобан Олександр. Я народився та виріс в місті Камянське (Дніпродзержинськ) З самого  дитинства батьки в мене вкладали все саме краще. Я ні в чому не мав потреби. Але вже в 11 років почав курити. В 13 вживати алкогольні напої. В 14 травка. А в 15 перший укол. С початку все було добре, мені це подобалося, поки не почало кумарити. Почав красти, виносити з дому речі, і в 18 років отримав умовний термін за ним інший. Я почав турбуватися за себе та свое майбутнє, і побробував зав’язати. Але хватило мене всього на 2 місяці, потім знову наркотики, алкоголь. І в 23 роки я прийшов до тупіку свого життя. Батьки вигнали з дому, не їв майже нічого, за того, що всі гроші які в мене з’являлися я зразу тратив на наркотики. Були думки про суїцид. Якось я почув  про центри реабілітації. Що люди які проходять через них отримують свободу від залежності. І я також вирішив спробувати. Поїхав в Християнський центр Благодать, що у місті Мала Виска на Кіровоградщині. І Слава Богу вже майже 6 років знахожусь в свободі від наркотиків, алкоголю та багатьох інших проблем. В мене є кохана дружина  та двох прекрасних дітей. Повністю відновлено стосунки з батьками та рідними. Все це завдяки Ісусу Христу , який прийшов в моє життя. І я вірю, що все це тільки початок нового повноцінного життя.

Мене звуть Володимир, коротко про те, як Господь дав мені нове життя.  Зараз мені 34 роки.  Я народився і виріс у звичайній сім’ї, в якій бабуся (віруюча) з раннього дитинства намагалася прищепити мені віру в Бога.  Я вже тоді намагався отримати з цього користь, і ходив на зібрання виключно через гроші, які просив у бабусі.  З віком почали приходити нові потяги, через сигарети і алкоголь, як мені здавалося, я більше і більше затверджувався в суспільстві таких же підлітків.  Згодом пристрастився до наркотиків.  Коли почав жити і заробляти самостійно зрозумів, що грошей просто не вистачає.  Погана компанія, яку я сам підшукав, теж нічого доброго не могла запропонувати.  З дрібного хуліганства доходило до крадіжок, і в районі мною дуже швидко зацікавилася міліція.  Але і це не змогло мене зупинити … Єдина людина, якій я дійсно був дорогим і який довгими ночами чекаючи мене просто молилась Господу – це була моя бабуся.  Коли мене привозили, в несвідомому стані, часто побитого, обдертого.., я чув, як вона крізь сльози, благала Господа, допомогти мені!  Але через пару днів, трохи відійшовши, я примудрявся потягнути гроші у неї і назад йшов до “друзяк”, продовжував пити, колотися і красти.  Закінчилося це тим, що я потрапив до в’язниці, де також своя компанія, алкоголь і наркотики.  Після звільнення, трохи заспокоївся, але не надовго. Опять знайшлися друзі, а з ними все те ж саме.., здоров’я погіршилось, працездатність знизилася, та й красти в такому стані не завжди виходило.
   Якось увечері на прохання бабусі, до мене прийшли молоді люди з церкви.  Вони розповіли мені про Бога, про те, як Він прийшов в їхню життя і повністю змінив їх.  Найбільше мене вразила молитва, щирість слів і сльози радості.  Пам’ятаю їх слова, що зараз радіють небеса, кається грішника – це торкнулося тоді моєї душі.  Через деякий час, я знову зустрів їх, і в цей раз вони запропонували мені поїхати в реабілітаційний центр.  З того часу, пройшло три роки, я служу в Церкві, в місті Запоріжжя.  Бог відкрив мені благодать йти в світ і проповідувати про Царство Боже, про порятунок, і про Його велику любов.
    Друг, якщо ти знаходишся в проблемі і тобі здається що виходу немає, якщо всі навколо тебе закривається, знай – вихід є !  Бог любить тебе, такого як ти єт!  Приймай рішення, приїжджай на реабілітацію, твоє життя зміниться як і моє!

Мене звуть Олексій.  Мені 32 роки, 13 з яких я вживав наркотики (марихуана, таблетки, гвинт, опіум і звичайно ж метадон).  Життя перетворилося на пекло вже на цій Землі.  Коли починав вживати наркотики, це було круто і модно, Ну все що життя нав’язувала під виглядом * прекрасного * в результаті виявилося глибоким болотом, вилізти з якого можливо тільки з Божою допомогою.  Біблія говорить: “Хто чинить гріх, той раб гріха” … В результаті я перетворився на раба, і мого пана звали * наркотик *.  Сльози матері, мораль, лікарні – так звані цілителі, це все не спрацювала в моєму житті.  В один прекрасний момент мати розповіла мені, що вона зустрілася з віруючим чоловіком, який також був у залежності, і він зараз вільний завдяки вірі в Ісуса Христа, і що він такий не один, а таких хлопців багато.  Залишилася справа за мною, прийняти рішення, яке звичайно ж дозріло не відразу.  Я знаю що мати молилася за мене, і просила у Бога.., я поїхав в реабілітаційний центр “Благодать”.  Слава Богу, Сьогодні я вільний, маю нову прекрасне життя.  Тепер я свідчу залежним людям, про те що є живий Бог, що Він спасає, зцілює, звільняє і відновлює зруйновані життя.  Прийди до нього, і ти ніколи не пошкодуєш.  Я не пошкодував жодного разу.  Ризикни, довірся Богу, і побачиш чудо у своєму житті !